Коли вони ступили на своє подвір'я, Ганна задихнулася від їдкого запаху гару. Там, де ще тиждень тому цвіли її улюблені троянди, стояли чорні, обвуглені кістяки стін. Від їхнього щастя залишився тільки фундамент і купка мокрого попелу. Все майно, всі спогади, всі плани — згоріли в один день.
Галя
16:05
Ганнусю, тільки не кричи... благаю тебе, тільки не падай... – голос сусідки, тітки Наді, тремтів і зривався на схлип. – У вас біда. Будинок...
