«Саме так. Твої речі — у твоєму домі. Все правильно.» «Я зараз приїду!» «Приїжджай.» Він з’явився через двадцять п’ять хвилин. Подзвонив у двері. Марина підійшла, подивилася у вічко. «Марино, відчини. Нам треба нормально поговорити.» «Ми вже поговорили нормально. Півтори години тому.» «Ти гарячкуєш. Давай без емоцій.» «Я без емоцій. Саме тому двері зачинені.» «Марино!» «Антоне. Поверни мій ключ.»
Галя
18:53
Марина вже встигла задрімати, насолоджуючись теплою водою. До весілля залишався трохи більше місяця, і цей вечір вона вирішила цілком прис...