МАЄШ ПРАВО ЗНАТИ

  • пʼятниця, 31 липня 2026 р.

    Того вечора я вигнала його в ніч, проклинаючи день нашого знайомства. А вранці, коли ключ повернувся в замку, я готувалася до фінальної битви, але на порозі стояв чоловік, якого я не бачила вже кілька років.

    15:39
      — Я тобі хто? Безплатна прислуга з функцією інт♥️му, чи все ж таки дружина? — мій голос зірвався на крик, перекриваючи шум води. Слава нав...

    Ти серйозно? — Гнат влетів на кухню з таким виглядом, ніби застав мене за приготуванням не їжі а помиїв. — Це ж чисті вуглеводи, цукрова бомба! Ти взагалі думати здатна? Ти хоч розумієш, як цей жир вбиває твої судини й осідає на твоїх і без того розпливчастих боках?

    15:34
      — Дашко, ти знову картоплю смажиш? Ти серйозно? — Гнат влетів на кухню з таким виглядом, ніби застав мене за приготуванням не їжі а помиїв...

    Вона що, у лікарні? Якого Петра, мамо, ти при своєму розумі? У тебе донька після операції лежить, а ти не те що не приїхала — ти навіть не зателефонувала спитати, чи вона жива! Зате за сусіда серце болить?

    15:29
    — Які ще процедури? Вона що, у лікарні? Якого Петра, мамо, ти при своєму розумі? У тебе донька після операції лежить, а ти не те що не приїх...

    Чуєте? Я не ваша донька, не сестра і не піддослідний кролик! Досить мене вчити, як дихати, що на городі садити і в якому розчині білизну полоскати!

    15:23
      — Та відчепіться ви від мене! Чуєте? Я не ваша донька, не сестра і не піддослідний кролик! Досить мене вчити, як дихати, що на городі сади...

    Минуло п’ять років. Розлучення стало для Олени початком тиші. Вона більше не бігала з величезними каструлями холодцю, не вимивала тижнями жирні плями після візитів численної сільської рідні колишнього чоловіка Толіка.

    15:17
    Тітка демонстративно відсунула тарілку й підвелася, обпалюючи Олену презирливим поглядом: — Наготувала силосу якогось! Травою нас годуєш? Ан...

    Господи, скільки ж тобі років? — тітка Поліна притиснула дівчинку до себе, відчуваючи кожну кісточку під тонкою сорочкою. — Скоро вже дванадцять, — ледь чутно прошепотіла Оленка. — Дванадцять? А на вигляд і десяти не даси...

    14:45
      — Сиротинко ти моя, прозоренятко... Господи, скільки ж тобі років? — тітка Поліна притиснула дівчинку до себе, відчуваючи кожну кісточку п...

    — Юлю, Борисе, благаю вас — тільки не переїжджайте! — Ганна сплеснула руками, і в її очах відбився справжній жах. — Ви ж знаєте, у мене на цьому світі, крім вас, ні однієї живої душі не лишилося. Якщо ви поїдете, я просто заживо в чотирьох стінах замерзну.

    14:37
      — Я цю квартиру п’ятдесят років тому отримав, тут кожна тріщинка на стіні рідна! Ми з тобою, Юлько, тут усе життя прожили, дітей на ноги п...
    Завантаження...