Я думала, що входжу в родину, яка вже пережила найстрашніше. Мені здавалося, що після втрати, після років тиші й болю, найважче залишилося позаду. Я була готова до дитячих сліз, до ревнощів, до незручних розмов про маму, якої більше немає поруч. Але я не була готова до того, що одного звичайного ранку шестирічна дівчинка візьме мене за руку й скаже: «Хочеш побачити, де живе моя мама?»
Галя
15:24
Я думала, що входжу в родину, яка вже пережила найстрашніше. Мені здавалося, що після втрати, після років тиші й болю, найважче залишилося...
