Його звали Михайло. Просто Михайло. Без прізвища, без по батькові. Двірник із нашого двору.Він був невисокого зросту, з похилими плечима і трохи зігнутою спиною, ніби постійно щось розглядав під ногами.Я бачила його щоранку з кухонного вікна: він уже підмітав. І щовечора: прибирав сміття біля контейнерів. Між цими двома моментами минав увесь мій день. І його — теж.У лютому його не стало...
Галя
21:17
Я прожила поруч із ним двадцять два роки. І лише після його смерті дізналася, як його звати насправді. Не те щоб мені було байдуже. Просто...
