Навіки в пам'яті залишитесь герої
і вічно буде кров на тій землі!
Своє життя віддали у двобої,
і полетіли в рай,мов журавлі.
Своїх дітей ховає Батьківщина,
і гірко-гірко плаче при труні,лежить, не спить, не дихає дитина,
і квіткою вернеться на весні.
Там над хрестом заплаче гірко мати,
в колиску сина клала та до сну.
І знову час прийшов йому лягати,
та вже колиска схожа на труну.
Ось та свіча крізь полум'я згасає,
і ковдрою накриє їх земля.
В краю моїм такого не буває,
щоб весь народ забув про журавля.
Не плачте матері - країна плаче!
Гордіться, що героями були,
гордіться, що в обіймах так гаряче,
любили тих, хто зорями зійшли!
На небі зорями посходили герої!
Про вас народ писатиме пісні!
Ви спочивайте з Господом в покої
і пташкою приходьте на весні.
