• понеділок, 10 квітня 2017 р.

    СРОЧНО!!! Як українські "Вільха" та "Грім" проб'ють "ракетний щит" Путіна

    Як українські "Вільха" та "Грім" проб'ють "ракетний щит" Путіна

    Були проведені чергові випробування тактичних ракет "Вільха". Depo.ua пригадує наш старий текст про те, що вони із себе представляють.

    Нещодавно Міноборони України відзвітувало про вдалі випробування нових тактичних ракет "Вільха", що розроблені концерном "Південмаш", який створив легендарну балістичну ракету "Сатана" у 2009-у році. Тоді проект отримав назву "Сапсан".


    Варто зазначити, що "Вільха" і ракети, про які ми поговоримо далі, є важливою складовою у формуванні Україною потужного ракетного щита. 





    Вперше про проект "Вільха" Петро Порошенко згадав на засіданні РНБО 27 січня. Тоді Укроборонпрому було доручено забезпечити розробку та закупку комплексів крилатих ракет.

    Паралельно з вищезгаданим проектом "Сапсан" розробники пропонували інший варіант, який отримав назву "Грім". Він був створений для заміни застарілих ракетних комплексів "Точка-У". 


    Під проектом "Вільха", як було відомо ще в січні, фігурував ракетний комплекс. При цьому в "Укроборонпромі" окремо обумовлювали державну програму зі створення багатофункціонального комплексу "Сапсан", який представляє собою унікальне рішення по створенню універсальної ракети. Секретар РНБО Олександр Турчинов неодноразово говорив про якусь нову ракету, яка за своїми характеристиками буде перевершувати попередні розробки конструкторів.

    "Щодо оперативно-тактичних ракет, у тому числі" Сапсан ", ця тема перебуває під жорстким контролем РНБО, і сьогодні я хочу сказати, що наші конструктори відпрацьовують оперативно-тактичну ракету, яка перевищує за своїми показниками той проект, який свого часу отримав назву "Сапсан", - говорив Турчинов.

    І ось на Одещині відбулися випробування 300-мм ракети "Вільха". Її технічні характеристики наразі тримають у таємниці. Але певні моменти вже зараз відомі.

    По-перше, ракета "Вільха" створена з вітчизняних комплектуючих, без використання російських. Звичайно, існує імовірність того, що певні комплектуючі таки можуть бути від іноземних виробників, наприклад, від США. Але дізнатися такі речі буде неможливо. Наразі ракету позиціонують як вітчизняну.

    По-друге, "Вільха" має високу маневреність, вона здатна нести різні види бойових частин, які працюють по наземним, морським і повітряний цілям. 

    Дальність "Вільхи" - 100 км. 

    За різними даними, ракета зможе нести осколково-фугасні, касетні або термобаричні боєприпаси.

    Варто також нагадати про ще один комплекс для знищення наземних цілей - "Грім". Він є найбільш публічним з усіх розробок "Південмашу". 





    Це мобільна пускова установка з двома ракетами типу "земля-земля". Ракети комплексу "Грім" здатні знищувати противника на дистанції 300 кілометрів. Маса бойової частини ракети - 480 кг. Боєголовки такої ваги використовуються в російському "Іскандері" і радянській "Точці-У", на заміну якої і готували "Грім".

    Вага боєзаряду дає можливість говорити, що він здатний знищити противника на площі 10 тисяч квадратних метрів, при використанні касетного заряду, або на площі 2-3 гектара звичайним осколково-фугасним зарядом.

    Дані ракети здатні летіти не тільки по балістичній прогнозованій траєкторії, але і по аеробалістичній - вона може йти від протиракет. Це гарантує прорив систем ППО. Навіть російських С-300 і С-400.

    Як і в російському "Іскандер-М", на одній пусковій установці "Грому" є можливість розміщення відразу двох ракет, що дає можливість бити по двом різним цілям.

    Способи наведення ракети не розголошуються. Розробники лише кажуть, що прицільність "Грому" знаходиться на світовому рівні, для чого використовується цілий комплекс високоточних засобів.

    Враховуючи розробки "Південмашу", які беруться на озброєннся ЗСУ, Україна отримує новий засіб протиповітряної оборони, берегової охорони і далекобійний оперативно-тактичний комплекс. 



    Тепер Росія має розуміти, що і до них може прилетіти українська ракета, яку не зможуть перехопити їхні ППО.

    источник