Вітаємо! Мене звуть Мілана. Мені зараз 45. Вже 5 років, як ми розлучилися з моїм чоловіком.
У нас в спільному шлюбі народилися 2 прекрасні діти: один хлопчик і одна дівчинка. Син живе зі своєю коханою, а дочка вийшла заміж. Я, в основному, одна. Правда, діти іноді приїжджають до мене, але цього недостатньо, щоб не відчувати себе самотньою.
Я познайомилася з одним чоловіком, і ми стали спілкуватися. А недавно дізналася, що чекаю від нього дитину. Однак ми з ним вже місяць, як не спілкуємося. Навряд чи дитина буде йому потрібен. Я не знаю, що робити: народити чи ні. З одного боку, я знаю і розумію, що народити дитину в цьому віці – справа дуже серйозна.
Адже дитина може народитися хворим, або ж я взагалі не зможу впоратися з болісними болями при пологах. Але, з іншого боку, мені так самотньо, що я б хотіла знову стати мамою і наповнити своє життя прекрасними моменти.
Після довгих роздумів, я зателефонувала доньці, розповіла про все і попросила мені дати пораду.
Дочка порадила відмовитися від дитини. Я розумію, що вона має рацію, і йду робити аборт.
Хай вибачить мене мій малюк …
