• вівторок, 20 січня 2026 р.

    – Нема що мої салати їсти, як ні копійки на них не дали! – Що-що, а такого я від зятя не чекала. Ще й на саме свято

    Коли донька сказала, що зустріла своє кохання, я саме в Італії була. Вони з Ромою тоді вже пів року, як разом були. Я в справи доньки не лізла. Сподівалась, що вона зробить правильний вибір. 

    Згодом, коли вже з датою весілля визначились, я вислала молодим гроші на весілля. Хотіла, щоб донька мала змогу організувати таке свято, про яке мріяла. З зятем я познайомилась вже на самому весіллі і відразу страшенно розчарувалась. Такий грубий, неотесаний. Якби ж я знала раніше – неодмінно відмовила б донечку.

     – Мамо, він насправді добрий і кохає мене! – заспокоювала Леся. 

    Не хотіла я їм заважати, поїхала назад до Італії. Лише гроші висилала. Дозволила жити в хаті моїх батьків, дала їм 5 тисяч євро на ремонт. Коли онуки народились теж увесь час допомагала. І ось лиш цьогоріч вирішила приїхати додому на свята, скучила страшенно. Та й нарешті хотіла купити собі однокімнатну квартиру, бо на старості й жити не матиму де.

    Донька про всі мої плани знала. Гроші я берегла, бо не знала, скільки доведеться витратити на документи. Проте лишень два місяці тому я висилала донечці тисячу євро на потреби. Ще й привезла чимало всілякого. 

    І ось я вже знайшла непогану квартиру. Вже готувалась до купівлі. Планувала ще якісь мінімальні меблі й техніку придбати. Та коли про це дізнався зять – його це розлютило.

     – І нащо вам квартира? Однаково ж сидите в Італії. А нам от автівка нормальна потрібна!

     – Я хочу мати свій куточок, все ж будинок вам залишила!

    Далі цю тему не підіймали. І ось ми почали готуватись до Нового року. Я допомагала дочці всі страви робити. І ось нарешті сіли за стіл. Та раптом прийшов зять і мало не з порогу спитав мене:

     – А ви скільки дали на продукти для столу?

    Я знітилася. Донька уважно подивилась на чоловіка, аби він замовк. Та Рома продовжив:

     – А що таке? Я на цей стіл дав 6 тисяч гривень. Ви що тут просто так прийшли поїсти. Давайте якісь гроші за всі ці салати.

    Мені аж серце закололо після його слів. Стала, зібралась і просто пішла геть. В сльозах подзвонила своїй подрузі, вона мене до себе запросила. 

     – Слухай, ну документи ж на хату на тобі! Вижени їй і по всьому! Буде зять думати головою.

     – Як я так з донькою й онуками чинити можу?

    Я розумію, що Рома так вчинив саме через те, що я йому гроші на автівку не дала, а квартиру купувати зібралась. Та що я мала робити? Скажіть, як би ви відреагували, якби зять вас вигнав на самий Новий рік?