Я довго не міг повірити у те, що моя дружина знайшла собі іншого чоловіка, який ось так спокійно може на людях тримати її за руку. Вони навіть не боялися, що їх може помітити хтось з наших знайомих. А що якби дізналися діти.
Ось я, наприклад коли зраджую дружині, то роблю це таємно, так, щоб ніхто не дізнався. Скільки років я вже мав декілька коханок й жодного разу ані в дружини, а ні в когось іншого не виникало навіть підозри про те, що я маю стосунки на стороні. Я чоловік, і нормально, що час від часу можу загуляти. Не бачу в цьому нічого такого осудливого. Ми ж навпаки крокуємо до Європи. А там кожен може вільно самовиражатися.
Але коли я дізнався про зраду дружини, то не знав що робити. Як можна було поставити під загрозу дев’ять років нашого подружнього життя та дітей. Ти ж жінка й повинна бути берегинею домашнього вогню, а не підкидати туди своїх коханців. Того дня я приїхав з роботи до кафе пообідати. Друзі порадили мені замовити смачний пиріг з яблуками. Та коли я побачив свою дружину, яка мило посміхається до якогось молодика, а він тримає її за руку та пестить, то мені вже було не до пирогів. Першою думкою було підійти до них та все висловити в обличчя. Зупинило мене тільки те, що я не хотів виставляти на загальний показ наші сімейні стосунки. Тому вирішив поговорити з дружиною вдома.
Я раніше приїхав та відправив дітей до бабусі. Їм не потрібно було чути та бачити того, як ми будемо вирішувати свої стосунки. «Як ти посміла мені зрадити» – ошелешив я її, коли вона тільки зайшла до квартири. Посмішка з її обличчя зникла. Та замість того, щоб попросити пробачення вона налетіла на мене зі звинуваченнями, що я також зраджував її. «Ти думаєш, що ніхто не знає про твоє скакання у гречку» – кричала вона на всю квартиру. Я не знав, що відповідати. Її напад був для мене повною несподіванкою. Та за кілька хвилин я зібрався з думками. «Я чоловік, мені можна, а ось ти жінка, повинна оберігати наш дім від такої розпусти. Я бачив, як ти тримала його за руки та посміхалася. Що він тобі такого говорив»? – відповів я. Діалогу в нас так й не вийшло. Вона геть не розуміла, що наробила. Що майже зруйнувала нашу родину. Добре, що відгородив дітей від того, що вона говорила. Виявляється це нормально, що вона мені зраджує після того, як д ізналася про мою зраду. Світ перекрутився став з ніг на голову. Це ж треба таке. Не дарма мені мама говорила, що з неї не вийде гарної дружини.
Цілий вечір я думав чи потрібна взагалі мені така дружина, яка щойно чоловік з квартири, то одразу біжить до коханця. Напевно подам на розлучення та знайду собі іншу.
