Мене звати Василь, мені 43 роки, дітей немає і не планую. І оце, до речі, чомусь особливо дратує жінок, бо кожна друга після тридцяти приходить на побачення не знайомитися, а проводити співбесіду на посаду спонсора, вітчима й людини, яка «прямо зараз» має розв’язати всі проблеми, накопичені за попередні стосунки: від іпотеки і аж до психологічних травм від колишнього

 

• Шукаю доглянуту, з третім розміром, без дітей, без проблем, до 30 і щоб мозок не виносила. Василь, 43 р., живе з кредитом на телевізор.
• «А що ти сам можеш запропонувати?»
• «Себе. Я чоловік. Цього достатньо».
• «Василь, 43 роки, живе з котом і кредитом на телевізор?»
• «Жінки просто стали меркантильні».

Я, чесно кажучи, досі не розумію, в який саме момент звичайне бажання чоловіка знайти собі красиву жінку перетворилося на привід для публічного цькування, бо варто лише чесно озвучити свої вимоги, і все: тебе одразу записують або в аб’юзери, або в злиденні фантазери, або взагалі починають сміятися так, ніби чоловік після сорока не має права хотіти поруч молоду, красиву й доглянуту жінку, яка не буде пиляти мозок, вимагати подарунки, витягувати гроші й розповідати, що їй терміново потрібен новий курс масажу обличчя за п’ятдесят тисяч, бо «це інвестиція в стосунки».