— Ми вирішили купити сусідню ділянку. Такий шанс трапляється раз у житті, — спокійно промовила Галина Петрівна, майбутня свекруха Вікторії, і акуратно поставила чашку на блюдце.
Біологічні науки
— А весілля? — розгублено запитала Вікторія, відчуваючи, як щось стиснулося в грудях.
— Весілля можна й перенести. А землю потім уже не купиш, — відповіла та тоном людини, яка давно все вирішила й не збирається обговорювати деталі.
Вікторія перевела погляд на Андрія. Наречений сидів навпроти, дивився на стіл і нервово крутив у руках чайну ложку.
Товари для дому
Він не заперечив. Не заступився. Не промовив ні слова. Саме це мовчання налякало Вікторію найбільше.
Не втрата грошей на ресторан, не перенесення термінів урочистості — а те, як легко він сидів у цій тиші, ніби вона була для нього звичною й зручною…
…Вони познайомилися на першому курсі магістратури.
Вікторія навчалася на економічному факультеті й підробляла вечорами в мовному центрі.
Андрій здобував диплом інженера-будівельника й іноді брав невеликі проєкти на фрілансі.
Сім’я та стосунки
Вперше вони розговорилися після студентської конференції.
Поки решта галасливо обговорювала виступи та фотографувалася для соцмереж, Андрій сидів у коридорі з паперовим стаканчиком кави й гортав телефон.
— Ти теж втомився від людей? — запитала Вікторія, сідаючи поруч.
— Якщо чесно, то так. Особливо після чотирьох годин доповідей поспіль.
— Тоді нас уже двоє.
З того дня вони почали спілкуватися. Спочатку разом готувалися до іспитів, потім ходили в кіно за студентськими знижками, довго гуляли набережною й мріяли про те, яким буде їхнє життя після навчання.
Біологічні науки
Після університету обоє влаштувалися на перші серйозні роботи.
Зарплати були невеликими, більшу частину грошей доводилося відкладати на оренду житла, транспорт і повсякденні витрати. Але стосунки ставали лише міцнішими.
Пропозицію Андрій зробив узимку, майже через чотири роки після знайомства.
