— Ідеальна невістка повинна вміти пекти фірмовий родинний пиріг, мовчати, коли говорять старші, і бажано народитися в сусідньому дворі, а не за три тисячі кілометрів звідси, — категорично зауважила Галина, виставляючи на стіл кришталевий салатник.

 — Ідеальна невістка повинна вміти пекти фірмовий родинний пиріг, мовчати, коли говорять старші, і бажано народитися в сусідньому дворі, а не за три тисячі кілометрів звідси, — категорично зауважила Галина, виставляючи на стіл кришталевий салатник.

Її давня подруга та сусідка лише зітхнула у відповідь, акуратно розправляючи краї вишиваної скатертини. У повітрі витав густий аромат запеченого м’яса, але святкового настрою в домі чомусь зовсім не відчувалося.

— Галино, ти занадто багато вимагаєш від сучасної молоді, — тихо відповіла подруга, присідаючи на край стільця. — Світ змінився, діти зараз інші, вони шукають щастя там, де їх цінують. Якщо твій Олексій щасливий, то яка тобі різниця, де народилася його обраниця?

— Мені є різниця! — відрізала Галина, і її голос злетів на октаву вище. — Ти хочеш, щоб мій єдиний син забув, звідки він родом? Щоб його діти розмовляли чужою мовою і не вміли навіть подякувати рідній бабусі? Ця іноземка забере його в мене, ось побачиш!

Ці слова не заспокоїли жінку, а лише роздратували її ще сильніше. Усе життя вона будувала плани на майбутнє свого єдиного сина, і в цих планах ніколи не було місця для дівчини з далекої європейської країни.

Усе почалося приблизно пів року тому, коли Олексій прийшов додому після важкого робочого дня й прямо з порога ошелешив матір новиною про те, що підписав довгостроковий контракт і переїжджає працювати за кордон.

Спочатку Галина відчула справжню гордість. Її син з самого дитинства виявляв неабиякі здібності до навчання.

Вона згадувала, як колись наймала для нього найкращих репетиторів, як віддавала чималі, узагальнені суми за навчання в престижному столичному університеті, як допомагала йому влаштуватися на перше місце роботи в серйозну міжнародну компанію.

Дізнатися більше

Люди й суспільство