— Настю, сонечко, ти параноїк. Тобі треба пропити курс магнію і взяти відпустку. Ти ж реально вже з глузду з'їжджаєш! — Максим співчутливо похитав головою і легенько клацнув її по носі.
Анастасія стояла посеред їхньої ідеальної ванної кімнати і відчувала, як по спині стікає холодна крапля поту. Вона не відривала погляду від скляної полички над раковиною.
— Максиме, я не параноїк. Я точно знаю, як я ставила свої креми. Сироватка завжди стоїть зліва, бо я беру її правою рукою. А зараз вона стоїть посередині, за кремом для повік! Ти їх чіпав?
— Навіщо мені твої баночки? — він щиро розсміявся. — Настю, ти просто запрацювалася. Ти вчора прийшла о десятій вечора, впала в ліжко і відключилася. Ти просто не пам'ятаєш, як їх поставила. Розслабся.
Він чмокнув її в маківку і пішов на кухню. А Настя залишилася стояти.
Вона простягнула руку і торкнулася холодного скла флакона. Їй не здавалося. Вона жила в цій квартирі сім років. Її побутові ритуали були доведені до автоматизму, прошиті в підсвідомості.
І це були не тільки креми.
Позавчора її улюблена декоративна подушка на дивані лежала не вишитою стороною догори, як завжди, а гладким льоном назовні. Вчора її домашні капці стояли біля банкетки носками до дверей, хоча вона завжди знімала їх носками до стіни. А сьогодні вранці її улюблена рожева гумка для волосся взагалі зникла з тумбочки.
Хтось невидимий методично і непомітно переставляв її речі, зводячи її з розуму.
Максим відкидав усі підозри. Залишався лише один варіант.
Свекруха.
Настя благала Максима не давати Валентині Сергіївні ключі від їхньої квартири, знаючи її маніакальну звичку "наводити порядки" і ритися по чужих шафах. Але Максим був класичним "маминим синочком" і, вочевидь, нишком віддав їй дублікат.
Думка про те, що свекруха нишпорить у її речах, поки вона гарує в офісі, викликала напад нудоти.
"Ну добре. Ти хочеш доказів? Вони будуть," — вирішила Настя.
Того ж вечора, поки Максим був у душі, вона встановила в коридорі мініатюрну камеру спостереження, замаскувавши її в декоративному вінку з сухоцвітів. Об'єктив ідеально охоплював вхідні двері і частину вітальні. Камера писала відео в хмару і реагувала на рух.
Наступні три дні на роботі був суцільний аврал. Аудит, дедлайни, нервові зриви підлеглих — Настя просто забула про свою "шпигунську операцію".
Згадала вона про неї лише в суботу вранці, коли не знайшла у ванній свій дорогий скраб для тіла.
— Ну все, мамо, ви догралися, — прошипіла Настя, заварюючи собі каву. Вона сіла за стіл, відкрила додаток на телефоні і вибрала архів за середу.
Таймкод: 13:45. Вхідні двері відчиняються.
Настя напружилася, очікуючи побачити сиву маківку свекрухи.
Але в квартиру зайшов Максим.
Він зайшов не сам. За ним, весело сміючись, увійшла молода брюнетка в короткому бежевому пальті.
Максим зачинив двері, притис дівчину до стіни і впився в її губи з такою жагою, якої Настя не бачила вже років зо три. Дівчина скинула пальто прямо на підлогу. На ній був той самий рожевий скраб для тіла, який Настя так довго шукала. Тільки це був не скраб. Це був Настін улюблений домашній халат, який вона забула в спальні.
Дівчина по-хазяйськи провела рукою по волоссю Максима, і вони, зливаючись у поцілунку, зникли поза зоною видимості камери. У напрямку їхньої з Настею спальні.
Кава в горлянці Насті раптом стала на смак як попіл.
Вона сиділа, не кліпаючи, і дивилася в екран. Потім відмотала на четвер. Те саме. П'ятниця — 14:20, вони знову тут.
Поки Максим переконував її, що вона параноїк і їй треба лікувати нерви, він тричі на тиждень тягав у їхнє ліжко свою коханку. А ця дівуля спокійно користувалася Настіними кремами, спала на її подушках і носила її халат!
Газлайтинг чистої води. Знищення її адекватності заради власного комфорту.
Тієї ночі Настя не спала. Вона лежала поруч із чоловіком, слухала його рівне дихання і відчувала, як її серце перетворюється на шматок криги.
У понеділок вранці Максим поцілував її в щоку:
— Настюш, ти бліда. Заїдь після роботи в аптеку, купи щось заспокійливе. І не чекай мене на вечерю, у нас сьогодні складні переговори з підрядниками, затримаюсь.
— Звісно, любий. Вдалих переговорів, — Настя усміхнулася так ідеально, що самій стало страшно.
О 13:30 вона сиділа у своїй машині, припаркованій у сусідньому дворі. Телефон у її руці вібрував — додаток камери сповістив про рух у квартирі.
Вони зайшли. Знову поцілунки. Знову поспіх.
Настя засікла рівно п'ятнадцять хвилин. Вона не бігла. Вона йшла до свого під'їзду повільно, як кат на ешафот.
Ключ увійшов у замок безшумно.
Зі спальні долунали стогони і скрип ліжка. Настя дістала телефон, увімкнула запис відео і відчинила двері спальні.
Вони навіть не одразу її помітили.
— Добрий день. Переговори з підрядниками в самому розпалі? — голосно і чітко спитала Настя.
Дівчина заверещала, натягуючи на себе Настіну шовкову ковдру. Максим зіскочив з ліжка, плутаючись у простирадлах, блідий як смерть.
— Настю... ти... що ти тут робиш?! Я все поясню! Це помилка!
— Помилка? — Настя зробила крок уперед. Її голос не тремтів. — Помилка — це коли ти береш мій крем для повік замість крему для ніг. А коли ти тричі на тиждень трахаєш у моєму ліжку цю дешеву копію, користуєшся моєю косметикою, а мені в очі кажеш, що я параноїк і мені треба лікувати голову — це не помилка. Це гниль.
— Настю, прибери телефон! Не знімай! — Максим спробував вихопити апарат.
Настя різко відступила назад, і в її руці зблиснув важкий металевий ліхтарик, який вона прихопила з коридору.
— Тільки торкнися. Я проломлю тобі череп, і суд мене виправдає в стані афекту, — прошипіла вона так, що Максим завмер.
Вона перевела погляд на дівчину, яка трусилася під ковдрою.
— А ти... у тебе рівно тридцять секунд, щоб виместися з моєї квартири. Інакше це відео через хвилину буде в усіх міських пабліках.
— Мої речі... — пискнула дівчина.
— Твої речі в коридорі. Бігом!
Дівчина, не пам'ятаючи себе, схопила сукню з підлоги і, прикриваючи груди руками, вилетіла в коридор, а звідти — босоніж у під'їзд.
Максим стояв посеред кімнати, жалюгідний, голий, прикриваючись подушкою.
— Настю... пробач. Це просто секс. Я кохаю тільки тебе!
— Ти кохаєш тільки свій комфорт, тварюко, — Настя кинула йому в обличчя його джинси. — У тебе п'ять хвилин, щоб зібрати свої труси і зникнути. Завтра документи на розлучення будуть у твого юриста. А якщо ти спробуєш претендувати хоч на метр цієї квартири — це відео побачить твоя мати, твій бос і всі твої друзі.
Вона вийшла на кухню, налила собі склянку холодної води і зробила глибокий ковток.
За п'ять хвилин хряпнули вхідні двері. Квартира занурилася в тишу.
Настя підійшла до ванної, взяла з полички всі креми, якими користувалася та дівчина, і спокійно викинула їх у відро для сміття. Їй було боляче. Але цей біль був чистим. Це був біль хірургічної операції, яка вирізала з її життя пухлину. І більше ніхто, ніколи в житті не посміє сказати їй, що вона "з'їжджає з глузду". Бо тепер вона була абсолютно, кристально при своєму розумі.
А як би ви відреагували, якби партнер переконував вас у вашій неадекватності, щоб приховати зраду? Чи правильним був метод Насті? Діліться своїми думками в коментарях, підтримуйте одне одного та обов'язково ставте вподобайку, якщо захоплюєтеся витримкою цієї жінки!
