Досі мені з голови не виходить те, що трапилось нещодавно. Я переїхала на Закарпаття два роки тому. Раніше ми жили на Сумщині. Якийсь час я зовсім не знала, куди себе подіти. Чоловік на війні, син в 10 класі навчається. Звісно, роботу я знайшла. Та спокою мені не було. А тоді якось пішла до волонтерів сітки плести. Там познайомилась з іншими жінками. І зовсім скоро мене покликали в волонтерську організацію.
Це стало не просто роботою, а моїм місцем сили. За ці роки ми не раз організовували різні збори та заходи. Відправляли допомогу на схід. Я раділа, що можу бути насправді корисна. А нещодавно ми вирішили зробити аукціон. Готувалися дуже ретельно, мріяли зібрати солідну суму на дрони. Запросили чимало гостей – місцевих чиновників, бізнесменів, відомих людей. Мали перед усіма виступити і військові.
Так склалося, що один чиновник мав приїхати з сусіднього міста. Він дуже впливова і відома людина, обіймає високу посаду. А його дружина – власниця великого виробництва. І ось останньої миті він подзвонив і сказав, що не зможе долучитися. Пояснив це тим, що його водій потрапив в ДТП.
– Ми охоче вас заберемо! У нас якраз автобус за військовими туди поїхав! – сказала я без задньої думки.
Я й не думала, що через це виникнуть проблеми. Та вже за пів години вельмишановний подзвонив мені розлючений.
– Ви хочете, щоб я в такому транспорті їхав? Ще й з військовими від яких смердить!
Я не знала, що й казати. Подзвонила водію, а той розповів, як жахливо цей чиновник поводився. Військові не змогли стриматись і мало не побили його. Звісно до нас вже ніхто з них не приїхав.
Мене страшенно вразила ця подія і я дуже хочу, аби всі знали ім’я цього чиновника. Та усі довкола мене переконують, що в нашої організації будуть серйозні проблеми, якщо я його осоромлю. Порадьте, як мені бути? Як би ви вчинили з такою людиною?
