Я завжди дуже любила бабусю, у мене з нею був особливий зв’язок. Це страшенно дратувало маму, адже вона не любила свекруху через батька, котрий вже давно покинув її. Сестра також не знаходила спільну мову з бабусею. Тому, коли вона захворіла, лише я до неї приходила, допомагала, а згодом і доглядала. Незадовго до смерті старенька мені сказала:
– Я б залюбки свою квартиру тобі залишила. Це було б чесно. Але я так не можу, ви поділите житло з сестрою.
Я не сперечалась, це було справедливо. Хоча й прикро, адже Насті діла не було до бабусі. Та рідненька прожила ще два роки, а тоді її не стало. Ми з сестрою студентками були, тож вирішили якийсь час пожити разом в бабусиній квартирі. Утім це була не найкраща ідея. Ми увесь час сварилися, Настя нічого не хотіла вдома робити та весь час приводила хлопців та друзів. Я ж прагнула навчатись і мені це гуляння заважали.
Згодом я знайшла роботу і почала зустрічатися з хлопцем. Дмитро вже працював і досить гарно заробляв. У нас були серйозні плани та через рік він зробив мені пропозицію. А тоді запропонував:
– Продавайте з сестрою квартиру, я гроші кладу і візьмемо собі гарне житло.
– Але чи схоче сестра?
– А хіба ж у неї є вибір.
Я вирішила поговорити з Настею. Та їй моя пропозиція не сподобалась:
– Як хочеш, то переїжджай. А мені й тут добре. Тож після весілля ми з Дмитром почали винаймати квартиру. А свою кімнату у квартирі бабусі я зачинила. Тим часом продовжувала вмовляти сестру на продаж. Але згодом вона привела в квартиру свого кавалера. Ще й завагітніла. І ось якось вже після народження племінника я прийшла до сестри – дивлюсь, а моя кімната відчинена, а там всілякі речі.
– Що це таке?
– А тобі що шкода? Нам місця бракує?
– То продаємо квартиру і ви собі щось знайдете!
– Нам грошей не вистачить на нормальне житло!
– То візьміть десь на околиці.
– А нащо мені міняти гарну квартиру в самому центрі на не знати що на околиці?
– Бо ти не можеш тут надалі жити. Я хочу продати бабусину квартиру.
– Ну, мушу тебе засмутити, але я проти, нічого не дозволю продавати!
– Тоді мені доведеться звернутися до суду.
Я в розпачі, зовсім не хотіла сваритися з сестрою. Та вона після нашої розмови усім розпатякала, яка я жорстока, її з дитиною малою виганяю. Тепер я для всіх ворог. Не знаю, як бути далі? Порадьте мені?
