Ми зустрічалися пів року. Це був час, коли маленькі недоліки партнера здаються чарівними рисами характеру, а майбутнє бачиться виключно світлим і райдужним. Володимир здавався мені майже ідеальним: розумний, забезпечений, начитаний, завжди акуратно вдягнений. Ми проводили вихідні в затишних кав’ярнях, гуляли парками, обговорювали фільми, і здавалося, що думки й інтереси у нас збігаються.
Але незабаром з’ясувалося, що дивимося ми в різні боки. Я уявляла стосунки як рівноправне партнерство, а він — як спосіб отримати комфорт без зайвих зусиль.
